Сьогодні ми зібралися класною родиною, щоб за доброю традицією
зустріти свято Андрія.
Почесне місце на святі займала калита - символ сонця.
«Ой, Калита, Калита, із чого ж ти вилита?"
"Ой я з жита сповита, ой я сонцем налита для красного квіту, по білому світу».
Батьки потурбувалися щоб були і інші ласощі.
Основний мотив «Андріївських вечорниць» – це «кусання калити».
Роль пана Калитинського виконував Кот Сергій,
який мазав фарбою діток, які засміялися.
За народною традицією першими кусали калиту хлопчики, а потім - дівчатка.
Діти із задоволенням грали в ігри, співали та танцювали.
Дівчатка, як смерічки тоненькі, а личка - гарненькі.
"Подивися, дівчинонько, який я моторний, гарний, чорнобровий!"
"Подивися, козаченьку, яка я моторна, гнучка, чорноброва!"
Ми із задоволенням з'їли калиту, поласували ласощами.
Виношу подяку
Людмилі Олексіївні, мамі Вікторії Лагно, за гостинці дітям,
родині Сергія Кот - за смачну калиту.
Немає коментарів:
Дописати коментар