20 лютого 2014 року стало якоюсь переломною
датою надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи
глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської
корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери,
багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном
і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до
теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго
імені.
На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи,
граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася
яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю
надію.
Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра
загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром
того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього
свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають
героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах,
поруч з Отцем Небесним.
11-го лютого 2015-го року, Указом Президента
України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності
та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено
особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який
відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту
DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою
увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та
самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід
історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної
Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013
року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і
свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.
Немає коментарів:
Дописати коментар